Томати

ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ. КРОК 1.

У вирощуванні томатів в Україні велику увагу потрібно приділяти сівозміні та повертати їх на попереднє місце не раніше ніж через 4–5 років. Кращими попередниками для цієї культури є пласт або оборот пласта багаторічних трав, овочеві бобові, капуста рання, огірок, цибуля. Не слід садити томат після томата, картоплі та інших культур сімейства пасльонових раніше, ніж через 2-3 роки, оскільки це призводить до накопичення в грунті збудників хвороб, зростання засміченості полів і зниження урожайності на 22-25%.
Передпосівну підготовку грунту навесні починають з боронування зубовими боронами з метою вирівнювання, збереження вологи і знищення проростків бур'янів. Потім проводять культивацію на глибину 4-5 см, а на надмірно ущільнених грунтах - з боронуванням на глибину до 20 см чизель-культиваторами. Проводити оранку не бажано, бо в її результаті утворюється плужна підошва, підвищуються енерговитрати, висаджуються ґрунти.
Підчас основного обробітку грунту АРУС ТРЕЙД рекомендує вносити в грунт мінеральні добрива Jiva (NPK+ME), зокрема формулу 10-25-20+20(SO3)+1Zn, так як найбільше томат потребує калію, азоту й фосфору.
Коренева система томата потребує постійного надходження кисню, бо за його браку знижується надходження в кореневу систему води й поживних речовин, її ріст призупиняється. Також важливе значення має вміст вуглекислого газу в повітрі: високий уміст — активізує ріст рослин, поліпшує заплідненість, навіть суттєво підвищує врожай.

ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ КРОК 2.
Томати можна вирощувати як розсадним, так і безрозсадним способом. При розсадному отримують високі врожаї в ранні, середні та пізні терміни, що дає можливість створити конвеєр безперервного надходження продукції на переробку. Безрозсадного вирощування дешевше (на 30-35%), проте урожай при цьому отримують на 2-3 тижні пізніше.
У південних районах України розсаду починають висаджувати на початку травня, коли мине загроза заморозків. Краще висаджувати розсаду в похмуру погоду або ввечері. Перерослі рослини висаджують з нахилом. Через 2-3 дні слід обстежити посадку, і якщо частина рослин загинули, замінити їх новими і знову полити.
Оптимальний термін висіву насіння - коли грунт на глибині 10 см прогріється до температури не нижче 13 ° С, що за природном календарем і фенологічними спостереженнями збігається з початком цвітіння вишні. Сіють в добре підготовлений грунт на глибину 1 см, але не глибше 2 см, так як при більш глибокому закладенні і недостатній енергії проростання виникають проблеми зі схожістю. Норма висіву в залежності від якості насіння складає до 1 кг / га.
Крапельну стрічку розкладають перед висадкою розсади або під час посіву по попередньо нарізаним грядкам з внесеними стартовими добривами.

ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ КРОК 3
Вирощування розсади
Для наповнення касет субстратом і сівби насіння застосовують механізований комплекс. Він виконує первинне наповнення касет готовим субстратом (суміш торфу з вермікулітом, що збалансований за фосфором і калієм), ущільнення торфу в осередках, висівний апарат барабанного типу розкладає в касети насіння, а потім дозаповнює їх вермикулітом і зволоженим субстратом.
Касети поміщають у камеру пророщування на 2–5 днів, пророщують насіння за температури +24…+26 °С і відносній вологості 95–98%. Велику увагу необхідно приділити контролю часу пророщування. Для цього необхідно контролювати стан насіння в касетах, а коли проклюнуться понад 80% насіння, необхідно перемістити касети в теплицю. Далі касети розміщують на постійне місце в опалювальних теплицях для вирощування розсади, застосовують механізований полив і обробку пестицидами.
Також необхідно приділяти увагу підтримці вологи та системі живлення.

ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ КРОК 4
Садіння розсади
Розсаду середньостиглих і пізньостиглих томатів ліпше садити в один ряд із нормою 25–28 тис. рослин на 1 га (за прямого висіву норма становить близько 65 тис. насінин на 1 га) 35–45-денною розсадою. Розсаду ранньостиглих низькорослих томатів садять в один або два ряди з розрахунку 27–30 тис. рослин на 1 га.
Перед садінням монтують систему крапельного зрошення. Якщо немає опадів, то проводять вологозарядний полив. Після того як посадили розсаду, проводять її полив з ємкості, що встановлена на тракторі, через дозатор. Потім розсаду не поливають кілька днів (максимальний термін без поливу — до двох тижнів).

ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ КРОК 5
Живлення - І.
Для нормального росту, розвитку й плодоношення томати підживлюють. За сезон проводять 4–6 підживлень через 15–20 днів кожне (у теплиці їх проводять частіше, ніж у відкритому ґрунті). Підживлення проводять тільки після поливу рослин.
Перше підживлення проводять на початку цвітіння до зав'язування плодів на першій китиці — через 2–3 тижні після садіння розсади. Цього разу не застосовують азот, щоб не спричинити стрімкого росту рослин. Можна застосувати Jiva Mix та Jiva Bor (перед цвітінням). Підживлення й полив необхідно проводити зранку, щоб вологість повітря, яка підвищиться після поливу, до вечора знизилася.

ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ КРОК 6.
Живлення - ІІ.
Друге підживлення можна провести, коли на другій китиці утвориться зав'язь діаметром 1,5–2 см. Для цього використовують комплексні добрива: Jiva Mix.
За тривалої похмурої погоди в затемненій теплиці коріння погано росте і, відповідно, погано поглинає поживні речовини, стебло зверху стає тонким. Як тільки погода стане сонячною, рослини підживлюють калієм й азотом. Коли в теплиці сухе повітря, бракує вологи в ґрунті, необхідно підживити рослини калійними й азотними добривами.
Томати добре реагують на позакореневі підживлення (обприскування всієї рослини). Це є доповненням, але не заміною звичайному підживленню.
За температури +30 °С та вище або за високої вологості повітря в теплиці запилення квіток не відбувається, тоді спостерігається масове їх осипання. За таких умов проводять позакореневе підживлення бором (Jiva Bor - 20%).

ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ КРОК 7
Фертигація та зрошення
Добрива вносять як у твердій, так і в рідкій формі. В умовах України овочівники ухвалюють комплексне рішення: вносити фосфорні та частину калійних добрив під основний обробіток восени, і дозовано вносити розчинні добрива через крапельне зрошення.
За фертигації на початку цвітіння для ліпшого зав'язування плодів роблять 12–20-денну перерву, особливо це стосується азотних добрив. Багато фермерів також зменшують або припиняють на 5–10 днів поливи, щоб викликати більш дружне цвітіння.
Для визначення поливних норм необхідно знати реакцію рослин томатів на ступінь зволоження ґрунту в різні періоди росту та розвитку:
– від початку сходів до початку плодоутворення;
– масове плодоутворення;
– масова віддача продукції та кінець вегетації.
У кожний із трьох періодів рослини реагують на додатковий приплив вологи по-різному:
– у перший — відбувається збільшення вегетативної маси та врожаю;
– у другий — різко підвищується його якість;
– у третій — помірно підвищується врожай у разі зниження якісних показників.
Таким чином, режим зрошення повинен орієнтуватися на максимальну кількість поливів у період масового плодоутворення, який для рослини томата є критичним.

ЯКІСТЬ ВОДИ = ЯКІСТЬ ТОМАТІВ
75-90% свіжої маси рослини становить вода. Іншими словами, кожен його кілограм - це 750-900 г чистої води. Ось чому так важливо її якість, особливо при підгодівлі рослин шляхом фертигації (суміщення внесення добрив з поливом).
1) Перш ніж поливати рослини, необхідно перевірити наступні параметри води: температуру, показники рН і ЄС, зміст мікро- і макроелементів, а також карбонатних іонів.
Відповідна температура - менший стрес
Температура поливної води повинна становити від 15 ... 16 до 22 ... 23 ° С. Вода з температурою менше 15 ° С гальмує метаболізм рослин (коріння), отже засвоєння поживних елементів істотно нижче, ніж потреба, зумовлена фотосинтезом.
Щоб мінімізувати стрес для рослин, температура води для поливу рослин повинна бути такою ж, як температура повітря в теплиці або тунелі.
2) Спочатку аналіз води, потім приготування поживної суміші.
Відповідно до класифікації, прийнятої, наприклад, в Польщі, вода, призначена для потреб овочівництва, розділена на чотири класи. Вода четвертого класу непридатна для вирощування овочів в захищеному грунті. Її можна застосовувати виключно при поливі полів і садів.nКлас перший - вода вищої якості. Вона найбільш краща при поливі всіх рослин і обов'язкова при поливі рослин декоративних - листяних, рослин і на зріз. Найчастіше її отримують в процесі зворотного осмосу.nКлас другий - вода високої якості. Вона придатна для вирощування в горщиках і на інертних ґрунтових субстратах. Вода такого класу видобувається з більшості артезіанських свердловин.nКлас третій - вода низької якості. Її застосування в вирощуванні овочів можливо при рясному поливі (так званому «переливу»), що запобігає сорбцію баластових сполук в грунтовому субстраті. Застосування такої води вимагає дуже якісного дренажу.
Хімічний аналіз води, призначеної для потреб овочівництва, дозволяє її класифікувати і, що ще важливіше, є вихідною інформацією для приготування поживної суміші.
Аналіз може містити й інші дані: наприклад, жорсткість води або вміст кремнію (Si) - елемента, що грає в даний час велику роль в овочівництві.
3) Реакція води - визначає засвоюваність елементів
Дуже важливим параметром є реакція води, яка визначається водневим показником рН. В субстратах рН приймає значення від 3 до 10. Дистильована вода, будучи нейтральним розчином, має рН 7, дощова вода, слабокисла, - 6-6,5, лимонна кислота - 2,3, а луг - 13. Вода з відкритих водойм має показник рН 6,5-8,5, а вода колодязна - 6,6-7,5. Слід пам'ятати, що у випадку з рН різниця на одну одиницю досить істотна, розчин з рН 5,5 в 10 разів більше кислий, ніж розчин з рН 6,5.
Показник, що поєднує реакції розчину води, грунтового субстрату і поживної суміші, є дуже важливим, оскільки визначає засвоюваність рослинами різних поживних елементів.

ТИПОВІ ПОМИЛКИ В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ.
За багато років овочівники узагальнили типові помилки, які трапляються в разі порушення технології вирощування.
Так, від перегріву рослин за низької вологості повітря чи за слабкого розвитку кореневої системи в разі надлишкового накопичення фосфору листки скручуються в трубочку вздовж центральної жилки. Щоб уникнути цього, варто знизити температуру в теплиці, підвищити вологість повітря шляхом поливу.
Листки на верхівці скручуються в кільце, як баранячий ріг. Це відбувається за швидкого росту стебел, від надлишку азоту в ґрунті й високої вологості, рясного поливу, внесення не перегною, а свіжого гною. Щоб виправити таку ситуацію, необхідно тиждень рослини не поливати.
Скручування листків — це механізм захисту рослини від перегріву. Якщо листки залишаються скрученими і вдень, і вночі — рослину «перегодували» азотом.
На першій китиці плоди великі, починають червоніти (достигати), а на другій і третій — налив відбувається повільно. Для поліпшення цієї ситуації необхідно якомога швидше зняти врожай із першої китиці, не очікуючи дозрівання інших плодів, — це покращить цвітіння й пришвидшить налив плодів.
Унаслідок нерівномірного поливу, зниження температури вночі і від високої вологості на плодах утворюється радіальна тріщина. Якщо рослини тривалий час не поливали, а потім провели рясний полив, шкірка плодів може розтріскуватися.
Якщо утворюються плоди з нерівномірним забарвленням, із жовто-зеленими затверділими плямами — це свідчить про дефіцит калію в ґрунті, вплив високої денної температури, перегрів частини плоду від потрапляння на нього прямого сонячного світла. Необхідно такі рослини підживити добривами, що містять калій. Можна використати Jiva Mix 10-5-40+ME.

АМІНОКИСЛОТИ - ЇХ РОЛЬ ДЛЯ ТОМАТІВ.
Своєчасне виявлення стресів і допомога рослині томатів з боку фермера дозволить підвищити урожай більш ніж на 30%. Усвідомлений підхід до подолання стресових явищ в рослині складається з розуміння того, що рослина являє собою складний механізм, пов'язаний з життєвими процесами дихання, водного і мінерального живлення, вироблення фітогормонів, які виконують функцію захисту організму.
З огляду на це на практиці стали застосовувати антистресові препарати, що володіють складною органічною основою, але при цьому характерні для живої природи і можуть бути безпосереднім джерелом живлення рослин. Йдеться про застосування амінокислот.
Амінокислоти є попередниками або активаторами фітогармонів, зокрема синтезу ауксину, і забезпечують баланс грунтової мікрофлори. У стресових для рослин ситуаціях внесення амінокислот забезпечує лікувальний ефект. Управління стресом за допомогою амінокислотних препаратів полягає в обробці посівного матеріалу і позакореневих підживлень, їх застосуванні до настання стресу, під час його дії і після настання стресового чинника.

Більше інформації в нашій групі в cоцмережі https://www.facebook.com/Jiva.npk.ua