МАГНІЙ

ФІЗІОЛОГІЧНА РОЛЬ МАГНІЮ

Магній належить до основних елементів живлення. Фізіологічна роль магнію пов'язана з впливом на активність багатьох ферментів. Він виконує важливу роль у процесі фотосинтезу — активує фермент, який каталізує участь СО₂ у фотосинтезі. Бере безпосередню участь у синтезі АТФ — носія енергії в рослинах. Унаслідок використання енергії молекули АТФ рослина з вуглекислого газу і води синтезує глюкозу — першу ланку складного ланцюга фотосинтезу. Магній впливає на всі процеси у клітинах рослин, де відбувається передавання хімічної енергії або її акумуляція (фотосинтез, дихання, гліколіз та ін.). Він не тільки бере участь у синтезі вуглеводів, а й забезпечує їхнє транспортування в підземну частину рослини, завдяки чому формується добре розвинута коренева система, а в озимих культур зростає також вміст цукрів та підвищується морозостійкість.

Також це важлива складова хлорофілу, який містить 15–20% усього магнію, що засвоюється рослиною. Центральне місце в молекулі хлорофілу належить атому магнію, з яким зв'язані різні хімічні угруповання.

Середній вміст магнію в рослинах — 0,5–1%. Входить до складу фітину та деяких інших органічних речовин.

Магній у вигляді іонів у клітинному соку підтримує осмотичний потенціал клітин. Він позитивно впливає на засвоєння фосфору та його переміщення рослиною, процеси дихання, перетворення мінерального азоту на білкові сполуки.

Активує більшість ферментів, у першу чергу тих, що забезпечують білковий і вуглеводний обміни. Разом із кальцієм магній бере участь у формуванні пектинових речовин стінок клітин.

ЗАСВОЄННЯ МАГНІЮ РОСЛИНАМИ

Засвоюється магній тільки у формі іонів Mg2+. В основному магній разом з фосфором нагромаджується в молодих органах рослин та в насінні. На відміну від кальцію, він більш рухомий і може повторно використовуватися рослиною. Зі старих листків він надходить у молоді, а після цвітіння відбувається відтік магнію із листків у насіння — він концентрується у зародку. В насінні магнію більше, а в листках менше, ніж кальцію. Брак магнію різкіше позначається на врожаї насіння, коренів і бульб, ніж соломи чи гички.

ДЕФІЦИТ МАГНІЮ У РОСЛИН

За дефіциту магнію в рослинах погіршується ріст і продукційний процес, уповільнюється синтез азотовмісних сполук, знижується якість продукції, зменшується вміст хлорофілу та стійкість проти хвороб. Проявляється це у вигляді своєрідного міжжилкового хлорозу. Листки стають плямистими (мармуровість), блідими, жовтуватими. Це починається з країв нижніх листків. У злаків з'являються хлорозні смугасті плями вздовж листкової пластинки. Магній у рослині дуже мобільний (реутилізується), тому спочатку ці ознаки з'являються на старих листках. Пізніше між жилками на листку з'являються бурі плями, тоді як жилки залишаються зеленими, на відміну від проявів ознак дефіциту сірки. За сильного дефіциту магнію листки відмирають і опадають, рослина може не плодоносити.
Ознаки брак магнію найчастіше проявляються у другій половині вегетації.

НАДЛИШОК МАГНІЮ

На сильнокислих грунтах у деяких рослин проявляються симптоми токсичності магнію. Подібну реакцію можна спостерігати у картоплі, буряка, яблуні та інших рослин.
При надмірному надходженні цього елемента листя злегка темніють і незначно зменшуються. Зрідка спостерігається зморщування молодого листя. На пізніх стадіях росту кінці молодих листочків втягуються. При ясній погоді вони відмирають.

ПОТРЕБА РОСЛИН В МАГНІЇ

Значну потребу у магнії мають зернові культури — особливо овес, озиме жито. У значних кількостях його потребує ріпак. Магній сприяє транспортуванню цукрів восени з листя до коренів, унаслідок чого формується потужніша коренева система. Оптимальне живлення цим макроелементом сприяє накопиченню жирів та ефірних олій.

Чутливі до його нестачі цукрові буряки, картопля та бобові культури, кукурудза, просо, коноплі, сорго.

Багато магнію виносять із грунту цукрові буряки (60–70 кг/га), картопля (40–60), ріпак, бобові культури (20–40), менше — зернові (10–20 кг/га). Серед зернових найбільше — овес.

У зернових культур брак магнію призводить до зниження врожайності, гальмування синтезу білків, зменшення їхнього вмісту та погіршення якості. Для формування високого врожаю зерна вміст магнію у листо-стебловій масі у фазі ЕS 30/31 має становити 0,15–0,3 %, а у фазі ЕS 32/37 — 0,12–0,25% у розрахунку на суху речовину.

На кукурудзі брак магнію проявляється за несприятливих грунтових та кліматичних умов, у разі зруйнованої структури грунту і негативно впливає на процеси цвітіння та запилення, що обмежує зав'язування качанів і формування зерна.

В озимого ріпаку магній підвищує концентрацію поживних речовин у клітинному соку кореневої шийки, а отже, безпосередньо впливає на морозостійкість. Пошкоджені під час зимівлі рослини ріпаку швидко відростають за підживлення сірчанокислим магнієм. Спостерігається прямий кореляційний зв'язок між оптимальною кількістю магнію у ріпаку і вмістом олії та урожайністю цієї культури.

У цукрових буряків причиною зниження врожаю може бути брак магнію, який гальмує нагромадження в коренеплодах сахарози та підвищує вміст розчинного азоту. Внесення магнієвих добрив підвищує вміст цукру в коренеплодах на 1%.

Магній має велике значення у формуванні врожаю бульб картоплі. Він збільшує кількість бульб, посилює синтез крохмалю. Добре забезпечення магнієм знижує негативний вплив надлишкового живлення азотом.

ВМІСТ МАГНІЮ В ГРУНТІ

У грунті магнію в 5–10 разів менше, ніж кальцію і сірки. Особливо бідні на магній сильно підзолені кислі грунти легкого механічного складу. Суцільні обстеження грунтів показали, що магнію (і кальцію) не вистачає для нормального росту й отримання високих урожаїв навіть у родючих чорноземах і темно-сірих опідзолених грунтах.

Підвищений вміст магнію характерний для глинистих ґрунтів. Піщані грунти бідніші на нього, оскільки магній із них легко вимивається. Цей макроелемент найкраще засвоюється рослинами на нейтральних грунтах.

Дефіцит магнію посилюється за внесення калійних добрив, оскільки магній і калій є антагоністами. За збільшення вмісту калію в грунтовому розчині рослина менше вбирає магнію.

Відбувається інтенсивне збіднення грунту на магній. Він досить рухомий і легко вимивається з грунту. Грунтові втрати магнію становлять щорічно 20–40 кг/га, тому рекомендується регулярно вносити його в грунт. На відміну від калію, магній легко вимивається також і на важких грунтах.

Дефіцит магнію обумовлюється зменшенням обсягів внесення органічних добрив, використанням висококонцентрованих мінеральних добрив.

Часто рослини мають більшу потребу в магнії, ніж у фосфорі, який систематично вносили раніше і який важко вимивається з грунту. Встановлено, що між магнієм, фосфором, азотом і калієм є складні взаємозв'язки. Часто брак магнію пов'язаний з низьким вмістом фосфору в рослині.

Магній особливо важливий для засвоєння NРК у великих кількостях у разі вирощування за інтенсивною технологією.

Оскільки він впливає на ріст рослин, то найбільше його потребують молоді рослини, а отже, магній слід вносити в основне удобрення, а не лише як листкове підживлення.

Магній краще використовувати для основного внесення в грунт, перемішуючи його з шаром 10–20 см. Цей елемент добре засвоюється також через листя: у 14–15 разів швидше, ніж калій чи фосфор. Іони магнію мають менший розмір і легко проникають крізь кутикулу. Цей макроелемент у вигляді сірчанокислого магнію вносять разом із карбамідом та мікроелементами.


Більше інформації в нашій групі в cоцмережі https://www.facebook.com/Jiva.npk.ua