МЕНЮ

Закони агрономії

Рекомендації по застосуванні
ЧОМУ ВНОСЯТЬ МІКРОДОБРИВА?
Раніше застосування мікродобрив не мало такого важливого значення, тому що потреба в мікроелементах задовольнялась за рахунок внесення гною.
В даний час, коли гній, можна сказати, перебуває в дефіциті, сільгоспвиробники масово використовують мінеральні добрива. Але мінеральні добрива не містять мікроелементи, тому в грунті виникає їх дефіцит, а, отже, потреба в додатковому внесенні мікродобрив. Таким чином, застосування мікродобрив при протруюванні насіння або по листовій
поверхності в період вегетації культури, є важливим і корисним агротехнічним прийомом.

НАВІЩО ВНОСИТИ МІКРОДОБРИВА ПРИ ПОСІВІ?
Застосовувати мікродобрива чи ні, це справа господаря. Але для кращого розвитку рослин в період проростання, в стресових умовах в період вегетації, а також для отримання якісного врожаю рекомендується застосовувати мікродобрива. Особливо, якщо ми спостерігаємо їх дефіцит в ґрунті.
Мікроелементи потрібні рослинам в малих кількостях, але завдяки їм у рослин підвищується імунітет до негативних явищ і стійкість до ураження хворобами.
При протравлювані насіння мікродобрива застосовують для того, щоб отримати дружні сходи і кращий розвиток кореневої системи. В результаті застосування мікродобрив сходи стають сильнішими і менше уражаються хворобами. За рахунок того, що коренева система краще
розвивається і проникає глибше в ґрунт, рослина добре переносить посуху. Коли в спекотний
період верхній шар ґрунту пересихає, а коренева система слабо розвинена і знаходиться в
пересохлому шарі ґрунту - рослина гине (випадає). Важливо і те, що дані мікродобрива знаходяться в доступній для рослин формі навіть при низьких температурах, коли більшість поживних речовин в ґрунті не доступні.

ПОТРЕБА РОСЛИН В МІКРОЕЛИМЕНТАХ
Для всіх сільгоспкультур є свій збалансований комплекс мікроелементів, тому що кожна культура має свою підвищену потребу в тому чи іншому мікроелементі. Наприклад, соняшник добре реагує на внесення бору і міді, ріпак - на бор і марганець. Зернові потребують марганцю, кукурудза - в цинку, а бобові - в молібдені і кобальті.

АНТОГОНІСТИ ТА СИНЕРГІСТИ.
Ступінь поглинання рослинами мікроелементів і інтенсивність їх росту в значній мірі залежить від наявності в грунті макроелементів - азоту, фосфору і калію. Так, підвищення рівня азотного живлення збільшує надходження в рослини фосфору, калію, кальцію, магнію, міді, марганцю і цинку. Але при надлишку азоту спостерігається зворотна закономірність. Надлишкові дози фосфору знижують надходження в рослину міді, заліза і марганцю. У присутності фосфатів зменшується поглинання рослинами цинку. Калій може знижувати надходження кальцію і магнію.
Мікроелементи, в свою чергу, впливають на надходження в рослини макроелементів. Так, надходження азоту в рослини знижується при дефіциті заліза, марганцю і цинку. Позитивно впливають на поглинання азоту молібден і кобальт. Поглинання рослинами фосфору збільшується при наявності міді, цинку, кальцію і молібдену, але зменшується під впливом магнію і заліза. Надходження в рослини калію знижується під впливом міді, марганцю, нікелю, цинку, молібдену, заліза і бору, а зростає при наявності хлору.
Описані явища антагонізму і синергізму іонів дуже сильно залежать від інших чинників - температури, виду рослин, реакції середовища, концентрації поживних речовин.

АНАЛІЗ ГРУНТУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТОЧНОСТІ В ПРОЦЕСІ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР.

Під час вирощування сільськогосподарських культур, значна частка затрат (до 25%) припадає на добрива. Серед агрономів завжди існують дискусії: скільки потрібно вносити добрив під заплановану врожайність, які форми добрив використовувати, як добрива впливають на розвиток культури тощо.
Безумовно, для правильного розрахунку норм та форм добрив потрібно проводити агрохімічний аналіз ґрунту.
Беручи участь в постійному круговороті речовини, грунт може періодично змінювати свої родючі властивості. Невеликі і зовні практично непомітні зміни можуть позначитися на врожайності сільськогосподарських культурах.
Мета агрохімічного аналізу ґрунту – своєчасно виявляти такі зміни, обґрунтовувати методи внесення мінеральних і органічних добрив, застосування інших аграрних технологій, спрямованих на підтримання оптимальних для сільського господарства характеристик грунту.
Комплексний аналіз землі на родючість визначає такі параметри: кількість органічних речовин, вміст у зразку калію, фосфору, азоту та деяких мікроелементів, кислотність ґрунту.
Дані по кислотності грунту потрібні, щоб підібрати культури, які добре ростуть на цьому типі грунту. Також кислотність ґрунту потрібна, якщо планується проводити меліорацію земель. Додати або зменшити кислотність можна за рахунок добрив.
Гумус добре впливає на ріст рослин. Показники гумусу в глинистих і піщаних грунтах 1-3%, у чорноземі – 8-10%.
Азот, калій і фосфор – основні хімічні елементи для хорошого росту рослин, тому їх повинно бути в грунті досить багато.
Солі в зразку (кондуктометрія) показують загальну солоність грунту і якщо вона більше, ніж допустима норма – рослини можуть загинути.
Мікроелементи типу кобальту, цинку, міді, марганцю необхідні при ураженні рослин хворобами, вони виступають свого роду ліками в критичні періоди.

Бочка Лібіха.

Вона іще відома під назвою закону мінімуму або лімітуючого фактору. Він напряму стосується мінерального живлення рослини, а значить і рівня родючості ґрунту. Юстус Лібіх вважав, що зростання врожаю прямо залежить від збільшення фактору, який знаходиться в мінімумі. Згідно із ними, найвищий врожай можна мати при оптимальному рівні кожного фактору, зниження і підвищення якого зменшує врожай.

Пояснимо цей закон на прикладі елементів живлення рослин. Уявимо собі, що в ґрунті вони містяться в необхідній кількості для певного виду рослин. Але рослині не вистачає – бору, чи, наприклад, цинку. Ріст рослин в подібних умовах буде відчутно пригнічений або взагалі неможливий. Якщо ж тепер ми скорегуємо його нестачу і додамо потрібну кількість такого елемента у вигляді добрива, це призведе до збільшення врожаю. Але якщо вносити будь-які хімічні сполуки (наприклад азот, фосфор чи калій) і навіть добитися того, щоб всі вони містилися в оптимальних кількостях, а бор чи цинк при цьому залишатимуться відсутніми – це не дасть нам ніякого ефекту і зусилля будуть марними. Бо зважаючи на наш приклад, тією найменшою дощечкою є не азот, фосфор, калій, а інший елемент, який лімітує врожай.

Варто зазначити, що лімітуючий фактор – це не лише нестача, але і деякий надлишок. Це, наприклад, явище антагонізму, коли одного елемента в надлишку і він блокує надходження іншого в рослину.

Більше інформації в нашій групі в cоцмережі https://www.facebook.com/Jiva.npk.ua

Отримайте консультацію агронома
Наші спеціалісти допоможуть обрати найефективніше добриво для Ваших потреб
Натиснувши кнопку ви погоджуєтесь на використання особистих даних